4. Поліетилен

*Примітка: накопичені бали не мають грошового еквіваленту, а лише використовуються для формування рейтингу в програмі «ECODBAY – ДБАЙМО ПРО ЕКОЛОГІЮ РАЗОМ», визначення переможців в кінці року та їх нагородження тощо.

Вимоги до здавання: ПЕТ-пляшки мають бути без рідини в середині, а всі вищенаведені види вторсировини мають бути чистими.

Не приймаємо: ПЕТ-пляшки жовтого, чорного, червоного та білого кольору (наприклад з кефіру), плівку забруднену жиром чи брудом, із неприємним запахом.

Цікаві факти про ПЕТ:
Отже, що таке пластик? Це складна суміш перероблених нафтопродуктів. Наприклад, для PET-пляшок використовують пластифікатор дибутилфталат. Ця речовина добре розчиняється в органічних розчинниках і легко переходить з тари до їжі та напоїв, особливо до алкоголю. Це підтвердили результати експерименту. Дослідники взяли шматочки пластику (з-під пивних пляшок) і залили їх сумішшю з води і спирту. Через 11 днів у ній виявили дибутилфталат, що підтвердило перехід цієї речовини до рідини.

Які чинники впливають на процес проникнення небезпечних речовин з пакування в їжу?
1. Температура: що вища — то процес інтенсивніший. Наприклад, при 28 °С швидкість переходу небезпечних сполук у рідину збільшується в 10 разів порівняно з 10 °С.
2. Тривалість зберігання: що довше їжа або напої зберігаються в упакуванні, то воно сильніше «вилуговується».
3. Розмір пакування. Що менше упакування, то більше небезпечних частинок проникне в їжу (у розрахунку на об´єм).
4. Склад їжі. Залежно від того, що містить продукт (кислоту, алкоголь, воду і т. ін.), з пакування вимиваються різні хімічні речовини.

Якщо дибутилфталат потрапляє в організм, він руйнує нервову та ендокринну системи людини. Щодо інших речовин, які додають виробники, то вони не менш токсичні. Наприклад, фталати мають акумулювальну дію: вони накопичуються в організмі і з часом призводять до серйозних проблем зі здоров’ям.

Будь-яка пластикова пляшка не є таким інертним і безпечним матеріалом, як скло. Ми не можемо бачити, але поступово мікрочастинки складників пластика відшаровуються і потрапляють в їжу. Виходить, що одночасно з водою з пляшки ви випиваєте величезну кількість небезпечних речовин.

Як убезпечити себе від пластикового пакування?
1. Купувати напої бажано в скляній тарі. Зауважте, в пластику напій зберігається не більше 1 року, у склі — близько 3 років.
2. Не нагрівайте їжу або напої у пластиковій тарі або пакуванні: під час нагрівання утворюється формальдегід. РЕТ-посуд не можна підігрівати навіть у мікрохвильовій печі.
3. Уважно подивіться на дату виробництва: що скоріше добігає термін придатності продукту в пластиковому пакуванні, то воно небезпечніше.
4. Не купуйте кави у пластикових скляночках із кавових апаратів. Через високу температуру в напій виділяється безліч небезпечних речовин.

Цікаві факти про пластик:

Щоб не захлинутися в пластиковому океані…
Людству необхідно якомога швидше вирішити дилему: або воно зробить так, що в біосфері буде менше забруднюючих речовин, або біосфера розвиватиметься таким чином, що в ній стане менше людей.
Дж. Баттон

Лише за перші десять років ХХІ століття у світі виготовлено більше пластикових виробів, аніж за все ХХ. 300 мільйонів тонн пластмаси — саме стільки її виробляють щороку, причому більша частина йде на вироби одноразового використання. Неутилізований пластик становить значну загрозу для довкілля. Наприклад, у деяких частинах Тихого океану кількість пластику в шість разів перевищує кількість планктону. Риба сприймає дрібні часточки пластику за їжу.

Дрібний пластик знаходять у морі, рибі, шлунках тварин, отже він так чи інакше потрапляє в людський організм. Перед людством постає серйозна проблема: як запобігти пластиковому лиху? Адже відомо, що в навколишньому середовищі пластикові пакети зберігаються дуже довго і не зазнають біологічного розпаду. Спалювання пластикового сміття — також не вихід. Воно завдає непоправної шкоди як навколишньому середовищу, так і здоров’ю людини. У продуктах горіння містяться дуже небезпечні речовини – оксиди азоту, сірка, феноли, токсичні вуглеводи, канцерогенні діоксини, які можуть впливати на спадковість, не кажучи про сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів.

Відомі випадки отруєння шкідливими речовинами, що виділяються під час спалювання пластикового сміття. Серед них дуже сильна отрута, створена людиною – діоксин, який може накопичуватися в організмі, постійно отруюючи та вбиваючи його. До речі, США використовували у В’єтнамі аналоги діоксину як бойові отруйні засоби.

Вивезення сміття на звалища – це останній спосіб позбутися відходів, який має застосовуватися тоді, коли всі інші способи вичерпано. Це зумовлено тим, що відходи, які перебувають на звалищах, негативно впливають на довкілля. До речі, звалища в Україні займають понад 12 тис. гектарів. І це лише за офіційною статистикою Мінрегіону. Всеукраїнська екологічна ліга оперує іншими цифрами. Природоохоронці говорять про 7 % території країни, що займають звалища, а це більше, ніж уся територія природно-заповідного фонду, яка становить лише 6,5 %!

Британська організація Товариство з порятунку морів (Marine Conservation Society), яка опікується збереженням морів, берегів та дикої природи, стверджує, що за період з 1994-го року кількість сміття збільшилася на 77%, тоді як обсяги викинутої пластикової тари зросли на 121%.

Джерела: 1, 2.