Протягом декількох десятиліть вугільний сектор є невід’ємною частиною української електроенергетичної системи. Але термін технічної експлуатації інфраструктури та станцій наближається до кінця…
Викиди від українських вугільних електростанцій пов’язані приблизно з 5 000 смертями у 2019 році, тоді як у 2018 році показник складав 3 300. У 2019 році в Україні було зафіксовано 2 700 пов’язаних смертей, у ЄС — 1 300 та в інших країнах — 1 000. Найбільш постраждалими регіонами в Україні були Донецька, Київська, Дніпропетровська та Львівська області: вони мали 430, 410, 280 та 230 щорічних смертей відповідно. Про це йдеться у новому дослідженні «Вплив викидів українських вугільних електростанцій на здоров’я населення”».
За оцінками авторів дослідження, у 2019 році:
- 8 із 20 вітчизняних вугільних ТЕС перевищили граничні норми викидів двоокису сірки, оксидів азоту та зольного пилу;
- якби норми були дотримані, загалом вдалося б уникнути приблизно 2 300 смертей в Україні та сусідніх державах;
- cеред найбільш постраждалих регіонів країни – Донецька, Київська, Дніпропетровська та Львівська області. У них забруднення спричинило біля 430, 410, 280 та 230 смертей відповідно.
В жовтні 2020 р. – квітні 2021 р. компанією «Аврора Енерджі Рісьоч» (Aurora Energy Research) за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна було проведено дослідження «Економічні наслідки поступової відмови від використання вугілля в Україні до 2030 року»
За результатами дослідження планують отримати наступні макроекономічні результати:
- Припинення роботи державних вугільних шахт спричинить втрату 36000 робочих місць до 2030 року. Натомість, як передбачається, джерела енергії, що замінюють вугілля, дозволять створити до 161000 робочих місць у 2030 році. 44 000 новостворених робочих місць будуть постійними, таким чином вони залишаться і після 2030 року.
- Витрати на функціонування системи в СП (сценарій переходу) зростають головним чином за рахунок капітальних витрат на нові установки. На відміну від цього, операційні витрати зменшуються у СП. Витрати на паливо залишаються порівнюваними, оскільки біомаса витісняє ТЕЦ.
- Більш високі податкові надходження в СП є результатом збільшення надходжень від екологічного податку, ПДВ та ПДФО. Найбільше пропорційне збільшення податків виникає внаслідок зростання доходів та податків на соціальне страхування із зростанням рівня зайнятості.
- Витрати, пов’язані з видобуванням вугілля, зменшуються більш ніж на 400 мільйонів євро через закриття неефективних шахт. Державні витрати, що витрачаються на компенсацію шахтарям та виведення з експлуатації шахт у поєднанні з безперервним процесом закриття (починаючи з найменш ефективного) в СП, не перевищують витрат на експлуатацію в ІС (інерційний сценарій).
- Сумарний вплив СП на державний бюджет є позитивним та економить до 7 млрд євро протягом 10 років.
