Як правильно обрати пластиковий посуд для зберігання їжі?

1971

Важливо, якщо ви піклуєтеся про екологію, варто знати, що не увесь пластик підлягає переробці. Для сортування пластику розроблена інтернаціональна система маркування. Вона виглядає як трикутник утворений стрілками з цифрою всередині. Під трикутником разом із цифрою, або замість цифри може бути вказаний літерний код пластику.

Розглянемо детальніше маркування пластику:

1. РЕТЕ, ПЕТ – поліетилентерефталат. Можна використовувати для виготовлення тари для зберігання безалкогольних рідин (сік, мінеральна вода, молоко, олія, тощо) і одноразового посуду. Цю тару не можна розігрівати в мікрохвильовій печі. Підлягає переробці.

2. HDPE, ПНД – поліетилен високої щільності, а також низького тиску. Він є одним з найбезпечніших. Використовується у виготовленні харчових контейнерів для багаторазового користування, пакетів для молока, побутової хімії, косметики тощо. У нього можна поміщати гарячі продукти. Підлягає переробці.

3. HVC, V, ПВХ – полівінілхлорид. Не призначений для харчового зберігання. З нього виготовляють різноманітні плівки, сміттєві мішки, іграшки, технічну тару, віконні рами, підлогове покриття і багато чого іншого. Не підлягає переробці – при горінні токсичний!

4. LDPE, ПВД – поліетилен низької щільності і високого тиску. Досить безпечний. З нього виготовляють: харчові плівки, відра, пакети, труби. При відносній безпеці у використанні, він не особливо екологічний і може завдати шкоди екології, але не здоров’ю людини. Не для багаторазового використання. Підлягає переробці.

5. PP, ПП – поліпропілен. Використовується для виробництва харчових тар, багаторазового пластикового посуду, дитячого посуду та іграшок, лотків для холодильників. Він термостійкий і витримує розігрів у мікрохвильовій печі з підвищенням температури до 130ºС. Як і поліетилен високої щільності під №2, є практично найбезпечнішим і підлягає переробці.

6. PS, ПС – полістирол, він же пінопласт. Досить крихкий. З нього часто виробляють харчові лотки (для яєць, м’яса, риби, фруктів), одноразовий посуд, дитячі іграшки, квіткові горщики, валізи, упаковку для касет та CD-дисків, матеріали для теплоізоляції. Його не можна розігрівати через токсичність! Бажано не використовувати для їжі. Можлива переробка.

7. OTHER, ІНШЕ – інші види пластика. Для виробництва можуть бути використані як небезпечні токсичні речовини типу біфеноли А, так і ті, щодо є екологічними. Це досить міцний пластик. З нього часто роблять бюджетний посуд і різноманітні товари народного споживання. Не підлягає переробці. Виходячи з вище зазначеного, для їжі бажано використовувати пластик з маркуванням «2» і «5».  Крім перерахованих класифікаторів, існують додаткові маркування. Чим більше їх зазначено на виробі – тим краще.

  • Найголовнішим значком, який обов’язковий для харчової тари, – це знак «Для харчових продуктів» («келих-виделка»). Якщо зустрічається даний знак перекреслений, це свідчить про те, що продукт не призначений для контакту з їжею.
  • Знак «Сніжинка» означає, що дану тару можна піддавати заморожуванню. Найчастіше виробник поруч вказує температурний максимум.
  • Знак «тарілки з крапельками» («тарілки під душем») означає, що пластик можна мити в посудомийній машині. Він значно термо- і хімічностійкий.
  • Знак «піч з хвилями» свідчить про те, що продукт можна розігрівати в мікрохвильовій печі. Він термостійкий. Знак із зазначенням певної температури. Так виробник повідомляє про температурний максимум для розігріву.
  • Часто зустрічається знак «NO TOXIC PLASTIC» – це означає, що в складі немає небезпечної речовини Бісфенол. Виріб достатньо екологічний і, відповідно, безпечний.

Екологи радять всім покупця уважно дивитися на склад упаковки. Адже, на ній має бути зазначено код маркування, тип матеріалу з якого він виготовлений. Має бути також вказано загальна кількість матеріалу та скільки матеріалу переробляється. Обоз’язковим є – вказування при якій температурі можна використовувати цей чи інший пластик.